У час глобальних кліматичних змін, стрімкого технологічного розвитку та енергетичної трансформації, питання про вплив на довкілля зеленої електрики набуває нової ваги. Чи справді сонце і вітер — чисті джерела енергії? Наскільки ефективною є відмова від вугілля та газу на користь поновлюваних джерел? І яку роль у цьому відіграє людське споживання? Чи можемо ми зупинити зростання викидів, якщо вся планета заряджає телефони, їздить на електрокарах і охолоджується кондиціонерами? Спробуймо розібратись!
Електричний вибух: що прогнозує IEA?
За даними нового звіту “Electricity 2025” Міжнародного енергетичного агентства (IEA), споживання електроенергії у світі зростатиме найшвидшими темпами за останні роки. У період з 2025 по 2027 рік прогнозується збільшення споживання електроенергії на 3 500 ТВт·год — це еквівалент щорічного приєднання ще однієї Японії до світової мережі!
Основні драйвери цього зростання — електрифікація, індустріальний розвиток, кондиціонування повітря і дата-центри. Найбільше зростання споживання припаде на Китай, Індію та інші країни, що розвиваються. У Китаї частка електрики у загальному енергоспоживанні вже перевищує 28%, а в 2024 році тільки сектор виробництва PV-модулів, батарей та електрокарів спожив понад 300 ТВт·год електроенергії — стільки ж, скільки вся Італія за рік!
Відновлювані джерела — зелений щит планети?
Найбільш надихаючий висновок зі звіту IEA — 95% зростання світового попиту на електрику в 2025–2027 роках буде покрито саме відновлюваними джерелами енергії. У 2025 році вони вперше дадуть понад третину світового електрогенерації, обійшовши вугілля. Водночас частка викидів від електрогенерації стабілізується — попри загальне зростання споживання.
Особливу роль відіграє сонячна енергетика: її частка у світовому міксі вже перевищила 7% у 2024 році. Очікується, що до 2027 року сонячна генерація зростатиме на 600 ТВт·год щорічно, що дорівнює всьому споживанню Південної Кореї. Китай, США, Індія і ЄС — лідери з впровадження цієї технології. Однак деякі індустрії, які забезпечують енергетичний перехід (сонячні панелі, батареї), сьогодні найбільше збільшують попит на електрику. Еко-парадокс у чистому вигляді.
Чи зелена електрика справді «зелена»?
Попри оптимістичні цифри, важливо враховувати вторинний екологічний вплив. Наприклад, виготовлення сонячних панелей потребує ресурсів, а будівництво вітряків — землі, металу, транспорту. До того ж, відновлювані джерела залежать від погоди, тому системи резервування та зберігання енергії (наприклад, акумуляторні поля) теж мають власний слід у довкіллі.
Однак у порівнянні з вугільною або газовою генерацією, відновлювані джерела мають суттєво нижчі викиди CO₂. Це підтверджує і IEA: у період 2025–2027 викиди електросектора залишаться на плато, близько 13,8 млрд тонн — уперше без зростання за роки.
Що означає це для споживача?
Для звичайної людини зелена енергетика — це не лише глобальні діаграми, а й щоденний вибір. Вибір LED-ламп, енергоефективної техніки, власної сонячної панелі або підтримка брендів, що дотримуються екологічних стандартів. І, звісно, свідомий підхід до споживання харчових продуктів — зокрема, молочних.
Екологічна продукція — теж частина рішення. Мало хто замислюється, але виробництво продуктів також залежить від енергетичних рішень. Сучасні виробники дедалі частіше переходять на використання зеленої електроенергії, оптимізують логістику, впроваджують стандарти енергоефективності.
Висновок
Світ переходить на нові джерела енергії з шаленою швидкістю. Вперше в історії економічне зростання не означає автоматичного зростання викидів. Зелена електрика — це не панацея, але потужний інструмент у боротьбі за чисте довкілля.
Ми рекомендуємо споживачам не зупинятись на абстрактних гаслах, а впливати на ситуацію через щоденні практичні рішення: як використовуєш енергію, що купуєш, кого підтримуєш. І головне — не забувати, що еко-трансформація починається не з політики, а також із власної кухні, лампочки, вибору підтримати певних виробників чи політиків.
