Завдяки своїй міфологічній репутації, що білий лелека приносить немовлят, він є досить відомою і досить популярною птахою. Природним географічним діапазоном поширення білого лелеки є територія всієї Європи, Північної Африки, Малої Азії і Близького Сходу, хоча вони мають досить фрагментарний розподіл в межах такою величезної площі. Взимку птахи з помірних широт проживання відлітають в тропічні широти Африки і країни Близького Сходу.

Де живуть лелеки?

В якості середовища проживання, білий лелека віддає перевагу водно-болотним угіддям, савані, степу, лукам, пасовищам або сільськогосподарським угіддям. Їх переваги у виборі місця проживання збігаються з людськими в плані вибору території для заняття сільськогосподарською діяльністю. Тому нерідко можна побачити лелек в селах і містечках, побачивши їх гнізда на деревах або дахах будинків.

Характерною рисою тіла білого лелеки є довга шия і стрункі ноги. Пір’я нижньої шиї і верхньої частини грудей витягнуті. Обидві статі зовні майже ідентичні, хоча, найчастіше, самці трохи більші за самок. Зріст дорослого білого лелеки від 100 до 115 см, причому, половину їх довжини складають ноги. Розмах крил 155-165 см. Вага 2,3-4,4 кг.

Чому лелеки сплять на одній нозі?

Лелеки часто стоять на одній нозі і навіть сплять в такому положенні. Інша нога в цей час притиснута до тулуба. Уві сні лелека змінює ноги інстинктивно, не прокидаючись. Поясненням такої пози лелеки є принцип терморегуляції птиці: поки одна нога тримає на вазі тулуб, інша в цей час гріється біля тіла. А коли перша нога втомлюється, лелека змінює її і «відправляє» грітися.

Чим харчуються?

В значній мірі, білий лелека є хижим птахом, що вживає в їжу величезний спектр добутої їжі, в тому числі, дрібну рибу, змій, жаб, молюсків, ракоподібних, різних комах і, в деяких випадках, гризунів. Коли білий лелека виявляє таку фауну, він б’є її дзьобом і ковтає. У посушливі періоди птахи харчуються в основному комахами і мишами, у вологі сезони воліють ласувати водними тваринами.

Гнізда і розмноження

У період розмноження, білий лелека часто утворює групи до дев’яти пар. Самці залишаються з самками протягом усього сезону, однак мігрують окремо. У тому випадку, якщо вони і об’єднуються в наступні сезони розмноження, тоді це, звичайно, відбувається за рахунок того, що колись вони створили разом гніздо і разом повертаються до нього. Гнізда будуються з паличок, трави і листя, шириною приблизно два метри і глибиною близько 3 метрів. Гніздо є важливою частиною батьківського піклування, оскільки воно створює сприятливі умови для пташенят.

Самка відкладає від 3 до 6 яєць білого кольору, які інкубуются протягом 33-34 днів. Пташенят годують обоє батьків, приносячи їжу в дзьобі. Протягом приблизно 9-ти тижнів життя молоді лелеки не покидають гніздо і з’їдають їжі до 60% від їх маси тіла. Оперення немовлят світло-коричневого кольору і має пухнастий вигляд, з віком дзьоб і ноги набувають чорного і блідо-коричневого забарвлення. Статевої зрілості білий лелека досягає до 4 років.

Чому лелеки викидають пташенят?

Дорослі птахи пильно стежать за своїми пташенятами, викидаючи з гнізда всіх слабких і хворих. Цей інстинкт аборту частини відкладених яєць або пташенят, що вилупилися дозволяє привести розмір сім’ї у відповідність з кількістю наявної їжі і, таким чином, покращує загальні шанси на виживання сім’ї.

Популяція

Тривалість життя білих лелек в дикій природі близько 25 років, в зоопарках можуть жити до 48 років. Птах практично глухий і майже не говорить, вони спілкуються видаючи короткі шипучі шуми і використовуючи жести і рух.

Популяція білого лелеки сильно скоротилася протягом 20 століття, в першу чергу, це пов’язано з руйнуванням місць проживання птиці. Проте, популяція білого лелеки, завдяки програмам зі збереження дикої природи, зросла на 20% за останній час, особливо в Іспанії і країнах Східної Європи.